Одягнута в поезію

Моя душа одягнута в поезію, Вона закутана у вірші та прозу, Буває як літо насичена, А можуть й настати морози. Моя душа одягнута в поезію, Вона у ній як риба у морі, Буває страждає немислимо, Коли в порожнечі чи в горі. Моя душа одягнута в поезію, Вона буває як сонце в зеніті, Когось вона торкає й занурює, А когось захопить магнітом. Моя душа одягнута в поезію, Вона вбрання підбирає під пору. Буває контрастами зіткана, Буває як штиль у морі.