Не передається літній щебет...

Не передається літній щебет,
Вічність за секунду промайне…
Дай хоч надивитися на тебе,
Синьооке диво неземне.

Я в тобі, преніжна, пречудесна,
Полум’яне щастячко моє,
Згину! Відійду! Але воскресну…
Тільки ти надії не даєш.

25.08.2015 р.

V_Shevchuk

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 04 гру 2015 о 23:24

мітки: нерозділена любов, вірш, лірика, поезія

Анонім Критика

Ви так гарно змальовуєте образ коханої, називаючи її "дивом неземним". Думаю, що кожна дівчина хотіла б, щоб її так називали. Щиро жаль ліричного героя Вашого твору, який переживає таке щире й високе почуття, але не відчуває взаємності.

07 гру 2015 о 15:31