Неоригінальна...
Бо вони помирають в маленьких дітях.
Губляться в масі сірих днів,
В потоці людей, в шаленстві вогнів.
Рутина життя забирає бажання,
Усі почуття, безодню кохання,
Тане на дні глибини людської.
Немає печалі, немає любові.
Немає емоцій, вибуху мрій,
Запалу, бажання, рішучості дій.
Лише повсякдення, робота, навчання.
Нема божевілля, нема сподівання.
Талант помирає з сивиною волосся,
З роками праці, коли ти доросла.
Та ні ще раніше, уже на навчанні.
Коли нема часу й немає бажання.
Геній мовчить у кожному з нас.
Ховається в спогадах, в тисячі фраз.
І кожен його боїться знайти,
Усе залишити, усе перейти!
Allochka
Критика
Згодна з Вами у тому, що справжній талант потрібно плекати, розвивати... А це нелегка справа, тому потребує зусиль. А докласти цих зусиль хоче не кожен, тому й виходить, що талант губиться десь ...
1
Allochka, хочу не погодитись, в свій захист використавши трішки перефразовану репліку Бодо Шафера: "Талант, якщо пригледітись, не що інше як кропітка праця". Тобто ніякої ефмерної музи не існує. Ти або розвиваєшся, або прокрастинуєш, "живучи, заради того, щоб жити"
Подібні роботи