***

Море шумить вітрилами.
Хвилі руйнують свідомість.
Берег кишить крокодилами.
Як не згубити совість?!

Наші людські можливості
Вперлись у двері байдужості.
Безвісти зникли властивості,
Їх замінили потужності.

Ми загубились у просторі
Недопасиво-нейтральності.
Ми - на безлюдному острові
В межах своєї реальності.

08.10.2015 року
© Andriy Oleskiv
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 01 лют 2016 о 05:16
Allochka Критика
Людська байдужість, яку ми постійно споглядаємо, справді змушує повірити у те, що ми, наче на безлюдному острові. Хоча байдужість іноді може бути гіршою за безлюдність. Адже на безлюдному острові ніхто не прийде на допомогу, тому що там людей немає, а у реальному нашому житті люди можуть не тільки не допомогти, а ще й нашкодити. І це все тому, що вони загубили совість. Дуже актуальна поезія
02 лют 2016 о 22:34
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024