Коли вона була…
Він був снігом.
Казав: «Так добре із тобою –
Біло-біло…»
На тих розгорнутих сувоях
Ніжне тіло,
Мов оксамитом, наче в зорях –
Пломеніло…
Коли вона була весною,
Первоцвітом
Горів у ній він і струною
В зелен-вітах –
Пташиним співом над водою
Кликав літо,
Де був і сонцем і грозою
В її квітах.
Коли вона була, як осінь,
То він листя
Із її тіла та волосся
Вітру свистом –
Зривав поривами в знемозі…
І над містом –
Чекав пори нових емоцій
Падолистом.
29.02.2016
мітки: вона, зима. весна, осінь, сонце, вода, літо, квіти, гроза, волосся, листя, емоції, вірш, поезія
Allochka
Критика
У поетичних рядках кохана постає в іпостасях різних пір року, по-своєму загадкових і прекрасних. Навіть уже важко визначитись, якою саме порою року була кохана, адже вона завжди прекрасна і неповторна
1
Allochka, Дякую!)) Цей вірш писався, як ексклюзив для групи у Фейсбуці - РадіоШОУ Зроблено в Україні - там відео-вірш у моєму ж проситанні
Подібні роботи