"Про зміни"
Жебраками жили,
Так існуючи віками,
Петербург кормили.
Для панів, немов скотина,
Були люди - українці,
Так і стала ненька рідна,
Кров'ю на іклах кровопивці.
І без нас північне панство,
Жити вже не може,
То і чинить зараз хамство
- Хто ж нам люди допоможе???
Хто нам дасть від звіра захист,
Що уже роззявив пащу?
Ми надіємось на захід,
Та на власну владу кращу.
Але влада не міняє
Устрою в країні,
Все під себе підганяє,
Ми ж в усьому самі винні!
Виживаючи, як можем,
Просимо про диво,
Тим лиш душеньку тревожим,
Серце власне рвем на живо!
Були предки кріпаками,
Жебраками жили.
Що ж змінилося з віками?
- Ми нічого й не змінили!
15.02.16 м.Первомайськ Миколаївська обл.
Sichen
0
0
18
Поезія | Версія для читання 07 кві 2016 о 16:20
Подібні роботи
