"Сторінка з історії"

Не можеш тримати нас ти у клітці,
Не можеш морально нас задавити,
Ім'я твоє є на пожовклій візитці,
Дає тобі змогу ще трохи прожити.

Влади не маєш, а хочеш цього!
Хочеш наш дух, на завжди, розчавити.
Бо в тебе немає нічого свого,
Бо ти не умієш, по людському, жити!

Ти череп наш чавиш руками сухими,
Ти лізеш у скроні, засліплюєш очі.
Важко живеться поруч з живими,
Коли підкорити, постійно їх, хочеш!

Зброя моральна завжди на готові,
Око завжди твоє у прицілі,
Ти спрагла до свіжої думки, і крові!
Та у тім, це тобі, як завжди, не по силі!

Образа на опір, на молодь з думками,
Відраза від свіжого, сильного вітру.
Втрачаєш ти те, що збирала віками.
Забирають у тебе, життєву палітру!

Ти вже стала минулим, страшним і кривавим!
Ти сторінка, яку просто вирвали з м'ясом!
А потім цвяхом прибили, на двері, іржавим!
Щоб знали про тебе усі, із запасом!

Ти стала нічим, хоч була і ніким!
Проти тебе зробили насильну вакцину!
Ти на дверях висиш, ми у хаті горим,
Ми гасим пожежу, ми знаєм причину!!!
29.09.2015 м.Первомайськ Миколаївська обл.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 07 кві 2016 о 17:57
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Очевидно, йдеться про переписування історії, яке ні до чого хорошого не призводить. Коли ми вириваємо одні сторінки з історії, а натомість просто пишемо інші, це не робить історію правдивішою. А от коли ми проливаємо світло на її темні сторінки, то це уже інша справа.
08 кві 2016 о 16:58
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024