«Омріяний відпочинок»
Між скель гранітних, Буг бурхливий,
Та аромат п’янкий, садами.
- Живу я тут, і я щасливий!!!
Щоранку сонце виглядає,
З за скель, повислих над водою.
І промінцем по стоку грає,
Водичку гладить, мов рукою.
Серед вербових лоз та комишів,
Засіли вранішні рибалки.
Повсюди лине дружній спів,
Що видають маленькі жабки.
На мілині плазує чапля –
Це полювання на сніданок.
Довгий дзьоб її знаряддя,
Час полювання, то світанок.
Я сил набравшись, розженуся,
Стрибну у ще холодну воду.
На день увесь я освіжуся,
Пірнувши з ранку у природу!
Я йду і сохну на ходу,
Я підіймаюся на крик.
До столу шлях, завжди знайду,
Там друзі смажать вже шашлик!
Дружина помідорчик ріже,
На мене дивиться сердито.
А кращий друг, цибулю лиже,
Що маринадом ніч залита.
Усі щасливі і голодні,
Чекають те що на мангалі.
На півсире жувати згодні,
Заради їжі, вбити ладні!
Учора тиждень закінчився,
І вихідні прийшли веселі!
Я із природою зустрівся –
До понеділка, стіни й стелі!!!
13.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
Sichen
1
0
18
Поезія | Версія для читання 13 кві 2016 о 20:34
мітки: відпочинок, вірш, поезія
Allochka
Критика
Гарно передано задоволення людини від відпочинку на природі, особливо якщо такий відпочинок вона може собі дозволити нечасто. А зустріч з природою додає сил і снаги, адже людина - невід'ємна частина природи. Виправте "напівсире".
Подібні роботи
