Хвилини, жив, не цінувавши.
У даль летів, не мав мети,
Та став старим, цей світ пізнавши!
Чекав я ночі з нетерпінням,
Вдивлявся в небо – у зірки!
І милувався їх цвітінням,
А зараз ні, бо є вже ти!
Твоє життя, ще не прожите,
Тебе чекає, стрімко манить.
Зоря твоя яскраво світить,
П’янить повітря і дурманить.
Кохай щосили, щирим будь,
Не обіцяй, якщо не зможеш!
І своїх предків не забудь,
Тим і мені, там допоможеш!!!
15.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
Sichen
1
0
18
Poetry | Reading version 18 apr 2016 at 15:33
Similar works
