Колись я був таким як ти,
Хвилини, жив, не цінувавши.
У даль летів, не мав мети,
Та став старим, цей світ пізнавши!

Чекав я ночі з нетерпінням,
Вдивлявся в небо – у зірки!
І милувався їх цвітінням,
А зараз ні, бо є вже ти!

Твоє життя, ще не прожите,
Тебе чекає, стрімко манить.
Зоря твоя яскраво світить,
П’янить повітря і дурманить.

Кохай щосили, щирим будь,
Не обіцяй, якщо не зможеш!
І своїх предків не забудь,
Тим і мені, там допоможеш!!!
15.04.2016 м.Первомайськ Миколаївська обл.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 18 кві 2016 о 15:33
мітки: вірш, поезія
Allochka Критика
Слушні настанови для поколінь сучасних і прийдешніх висловлено у Вашій поезії. Доречною є проведена у творі паралель між ліричним героєм і поколіннями, яким адресовано цей вірш.
18 кві 2016 о 17:26
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024