Боюся
А не залишився з нами, у тиші.
Здається за нього сама зброю візьму
Й стану туди де найсильніші.
Боюся за маму і брата,
За того кого ще нема на світі
Буду за них сама помирати
Попри всі страшні миті.
А чому? Бо боюся я сильно
За родину, країну, людей…
Адже ви не дивитесь пильно
На нас – простих дітей.
А ми ладні і самі повстати
За спокій і свій мирний сон
Хоч вдається свої почуття нам ховати
Колись вирветься душевний наш стон.
Збірка "Слова від серця" (2016)
HaRaZa
2
0
18
Поезія | Версія для читання 14 тра 2016 о 05:03
Подібні роботи
