Казанова

image
Я знов закохалась у вітер. Бо він – невловимий.
Палкий Казанова, володар любовних штормів.
Розбились на вірші мої кораблі-пілігрими.
До грішного раю прокладено зоряний міст.

Ефіром сочаться у кров аромати троянди,
Червоні пелюстки, як шкіри його оксамит.
Той погляд – вогонь, а уста – мармеладні принади,
І голос у серці отруєним жалом щемить.

І кришиться небо дощем діамантових літер,
І падає місяць у келих рубінових зваб.
На карті фантазій нектаром сузір’я розлиті,
Цунамі кохання розбурхує пристрасті шквал.

Йому – всі бажання. Бо він – неповторно-шалений.
Йому – всі омани, що гріх перемножив на біль.
Спокуснику-вітре, мій сон заколишуть сирени.
Якщо я прокинусь, дозволь закохатись «на біс»…
Жовтень 2014р.
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 22 тра 2016 о 03:42
Allochka Критика
Оригінальною роллю наділений вітер Вашої поезії. Він домомагає краще розкрити почуття, світ емоцій, пристрасті. Окремим здобутком також є висока художність поезії.
23 тра 2016 о 17:07
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022