розділивши останню заварку з ним й зчерствілий хліб
відчувати би гостру нестачу солодкого ранку
й зовсім різну протяжність однакових кратних діб.
дарувати б як цінність найбільшу пожовклий гербарій
і вночі за великими стосами мудрих книг
в передбаченні того що завтра в нас буде екзамен
міцно спати і бачити сни кольорові про них
а тоді поспішати би зранку на лекції - пари
й переживши історію безпосередніх віків
зустрічатись опісля на вулицях наче примари
що вже більш ніж сто років спокутують сотні гріхів
забувати б про все й марнувати б свій вечір у парку
до дерев притулившись на випадок грому й грози
і промокши до нитки додому вернутися зранку
а тоді із застудою днів на чотири злягти
прокидатись щоранку б із бідним голодним студентом
не чекати б коли проминуть ці нелегкі роки
в собі сили знайшовши прожити разом ці моменти
й не забрати з тієї долоні своєї руки
Подібні роботи