крила
ти із сотню разів зробив те ж саме зі мною.
нам обрізали крила, бо ж, по правді, ми такі грішні,
таким не дано біле пір'я нести за спиною.
я з десяток разів обіцяла тебе забути,
ти із сотню разів не давав про себе і знаку.
та ми ж все одно, забуваючи, серцем прикуті,
забувати дорівнює думати. виходить, нам не однаково.
я з десяток разів хотіла від тебе піти,
ти із сотню разів хапав мене за зап'ястя.
то, може, нам крила обрізали не за гріхи,
а за те, що шукаєм у гніздах не тих своє щастя?
2016
Amster_Dama
2
0
18
Poetry | Reading version 07 oct 2016 at 02:28
Allochka
Critique
Особливо сподобалось питання, поставлене у фіналі твору. Слушна думка. Дійсно, може втрата крил - це не кара за гріхи, а просто наслідок неправильної траєкторії польоту. Іншими словами, відсутність особистого щастя пояснюється не тим, що людина має погану долю, а тим, що вона не там і не з тими людьми його шукає.
1
Similar works
