Про день той, коли листя падали.
Про дим сигарет в холодному просторі,
Або згадуй про щось своє просто.
І нехай замовчать усі істини,
Ті, що їх придумали люди.
Ти з коханою залишишся чистими,
Якщо зможете просто бути.
І весь світ з його парадигмами і правилами,
Перед коханням вашим ніжним і чистим.
Наче папір намоклий і рваний,
Немає ніякого зиску.
І в містах спопелілих з ненависті,
Ваші серця ніхто не знищить.
Бо в світі бруду ви залишалися,
Від усього цього вищими.
Ігор Кордис.
02.11.2016.
Verlen
2
1
18
Poetry | Reading version 24 nov 2016 at 03:46
Similar works
