image
Чи треба все це, чи не треба?
Чи взагалі усе це зайве?
Питаю знову сам у себе:
Навіщо у душі те сяйво?

Воно як вогник уночі
Завжди в житті допомагає,
Нас за собою ведучи.
Такого іншого немає

Так важко часом зрозуміти
Природу явищ, дій та вчинків,
Як в радості та смутку миті
Життя триває без зупинки

У круговерті дню та ночі
Себе згубити часом легко,
Коли ти закриваєш очі,
Примари дня такі далекі

Таким безрадісним здається
Життя, яке втрачає барви,
Чекати вже немає сенсу,
І кожен день немов останній

Та жити вистачить ще сили,
Терпіння вистачить кохати,
І істини бетонні брили
Продовжують собі стояти

Та з плином часу все минає,
І змінюється світ щомиті,
Ніщо так часом не вражає,
Як варіанти розмаїті

Того, що може далі статись,
Того, що є понадважливим,
Але всього не передбачиш,
На жаль, в житті це неможливо…

13.05.2017
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 14 тра 2017 о 20:09
Ще немає жодного коментаря
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022