Під холодний шепіт хвиль
Дзвін меча пронісся на сотні миль
Під зірковий погляд ночі
Наступали дні пророчі
Й вітри роздували паруси
Ми ж неслися в світ дивної краси
Ми неслися створити новий світ
В якому буде мир й веселий цвіт
Та пройшовши океани
змінили карети на аероплани
Мечі змінилися на мушкети
Потім й на пістолети
Ми не будували більше замків
Не чули звуку на ковальні в шумі ранків
Та нічого не змінилось
В світі те саме залишилось
Як вогонь що горить в печі
Так само й дух завоювання ,
Відкривання й панування
Палає в людській душі
Світ не перемінити
якщо людину з середини не змінити
Та як змінити те що в середині нас ?
Незалежно від кольору шкіри й рас
Під тихий шепіт ночі
Наступали дні пророчі
Спів птахів
Змінився на шум заводів
Під холодний шепіт хвиль
Ми заблудились на сотні миль
Написано 23.04.2017
Подібні роботи