Під холодний шепіт хвиль

Під холодний шепіт хвиль
Дзвін меча пронісся на сотні миль
Під зірковий погляд ночі
Наступали дні пророчі

Й вітри роздували паруси
Ми ж неслися в світ дивної краси
Ми неслися створити новий світ
В якому буде мир й веселий цвіт

Та пройшовши океани
змінили карети на аероплани
Мечі змінилися на мушкети
Потім й на пістолети

Ми не будували більше замків
Не чули звуку на ковальні в шумі ранків
Та нічого не змінилось
В світі те саме залишилось

Як вогонь що горить в печі
Так само й дух завоювання ,
Відкривання й панування
Палає в людській душі

Світ не перемінити
якщо людину з середини не змінити
Та як змінити те що в середині нас ?
Незалежно від кольору шкіри й рас
Під тихий шепіт ночі
Наступали дні пророчі
Спів птахів
Змінився на шум заводів

Під холодний шепіт хвиль
Ми заблудились на сотні миль
Написано 23.04.2017
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 09 лип 2017 о 21:45
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024