Під холодний шепіт хвиль

Під холодний шепіт хвиль Дзвін меча пронісся на сотні миль Під зірковий погляд ночі Наступали дні пророчі Й вітри роздували паруси Ми ж неслися в світ дивної краси Ми неслися створити новий світ В якому буде мир й веселий цвіт Та пройшовши океани змінили карети на аероплани Мечі змінилися на мушкети Потім й на пістолети Ми не будували більше замків Не чули звуку на ковальні в шумі ранків Та нічого не змінилось В світі те саме залишилось Як вогонь що горить в печі Так само й дух завоювання , Відкривання й панування Палає в людській душі Світ не перемінити якщо людину з середини не змінити Та як змінити те що в середині нас ? Незалежно від кольору шкіри й рас Під тихий шепіт ночі Наступали дні пророчі Спів птахів Змінився на шум заводів Під холодний шепіт хвиль Ми заблудились на сотні миль