Чому сумуєш моє анголятко ?
Чому сумуєш моє ангелятко ?
Чому опускаєш своє крилятко ?
Чому ти в небі не літаєш ?
А в сірих стінах плачеш?
Чому підносиш до руки свій ніж
І хочеш порізати вену навстіж
Чому бажаєш кінути крила
І впасти в безодню безсила
Мою радість серце відганяє
І сум мій душу покриває
Найкращі друзі забувають,
Та десятою дорогою минають.
- Чому так стається в житті,
Начебто там не має твоєї вини,
І настрій мій чомусь пропав.
Бо світ цей нікчемний дістав.
Світ повний злоби й лукавства,
Гріха,тиранства і нахабства.
Та це ніколи не припиниться,
Він таким назавжди залишиться.
- Кидай свій ніж , моя ангелятко
Й підійди , обнімемся малятко
Не плач що світ зненевидів тебе
Не дай йому згубить себе
Тебе всі дістали
Й найдорожчі на тебе повстали
Дай ангеле тебе я втішу
Й заберу з души думку найгіркішу
Torment
0
0
18
Поезія | Версія для читання 09 лип 2017 о 22:09
Подібні роботи
