Вірш

Послати хочу я в майбутнє
Таємний подих давнини,
Для цього лину я в минуле
І знову бачу дивні сни.

Спливає все, усе колишнє,
Його в майбутнє я несу.
І все це в просторі залишу,
А в мить потрібну заберу.

Snt.N.

Інші роботи

Поезія | Версія для читання 12 лют 2011 о 03:42

мітки: вірш, поезія

gelly

чарівний

19 гру 2012 о 20:21

Анонім Критика

Гарний вірш, що відображає єдність і взаємозмінність минулого, сьогодення й майбутнього. Похвально, що ліричний герой прагне донести "минуле" крізь призму сьогодення до "майбутнього". Я б на Вашому місці назвала б цей твір не просто "Вірш", а, "Майбутнє"

08 гру 2015 о 18:31

Подібні роботи

Чи знали ви?

Чи знали ви,як крається душа?
Кімната й фіолетові шпалери
Ламають руки, склеюють вуста,
А ви усміхнено пливете на галері..

Чи знали ви,що ради вас живуть?
І подумки кружляють на весіллі.
А потім в ліжко �

Lina_Bila
Поезія

Згвалтовані вівці на кучерявому пагорбі
(цикл заримовок)

Я ж твій дід, що сокиру гострив

Ти опеньки збирав, я ж по шиях косив.

Там праворуч ріка, там овець випасав

Той горбатий вівчар, що свій горб зґвалтував.

***

Я серце залишу між трьох цвяхів

Забитих в спину кожному і

swinomatka
Поезія