Звільнений орел

Шумить гілля. Ламає вітер пасма хмарови́дні.
Жене зірки і топить місяць знов.
А ранком промінь собі ліг на сірій призьбі,
як юний вуж повзе і живить кров.

Усе шумить! Скрипить! Старий димар гойдає
одичавілий звільнений орел.
Й мене саму, то вдарить то питає
в міфічних горах наче я, то Прометей..
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 05 бер 2013 о 22:23
мітки: вірш, поезія
05 бер 2013 о 22:26
Allochka Критика
Написано піднесено, життєствердно. Зміст твору дещо "захований2 поміж рядків. У фіналі вірша Ви творчо використали міф про Прометея.
22 бер 2016 о 22:30
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024