Рассвет

Осиною, колышущей ветвями,
Иль осокой круг пруда обернусь,
Чтоб, споря с ветром, властвовать над снами,
Закинув в тучи вековую грусть.

Дождем сойдут над маковым раздольем
Изнанки слов, похожих на овец,
Униженных, отпущенных на волю,
Слов, содранных кощунственно с сердец.

Той кровью или лепестками маков
Засыпан пруд. Осина, шелестя,
Смотрела, как над нею ворон плакал.
Над чем? А ветер ей: - Не зря, не зря…

Под тенью крыльев – бархатные листья.
Украден был туманный кем рассвет?
Лучами солнца все равно пролиться
Ему судилось. Как и сотни лет.
мистика, изотерика
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 30 бер 2013 о 20:36
мітки: вірш, поезія
контрасти, кольори, такі вірші малювати можна
02 кві 2013 о 01:18
story, малюнок почуттів, думок і природної краси
дякую
02 кві 2013 о 18:28
Allochka Критика
Дуже вдало й контрасно передано красу природи і спектр людських почуттів. Це зроблено у їх єдності. Авторові вдалося проникнутись красою світанку і за її допомогою написати про свої почуття, сягнути глибин власної душі.
04 кві 2016 о 22:26
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2022