Задоволення
Коли не твої губи на моїх...
Коли нема білявого волосся
І підстригатися самій уже не гріх.
Коли усіх тих слів не пригадати,
А страх забути їх росте й росте.
Коли емоцій в серці забагато
І всі вони стосуються тебе.
Коли на нігтях і повіках чорне
І на зап`ясті шкіряний браслет.
А в голові цей біль непереборний,
Якому раду дасть лиш пістолет.
Коли у небо боязко поглянуть,
Бо твої очі завжди будуть там.
Поєднувати душі не зарано,
Ми це вирішувать довірили квіткам.
2008
Анонім
Критика
У центрі твору - нерозділене кохання, яке автор намагається розкрити через низку "міні-образів" - губи, волосся, повіки, нігті... Оптимістична кінцівка твору вносить певні барви у поезію. Це є свідченням того, що лірична героїня вірить у тріумф стосунків. Звучання Вашого твору ритмічне, мелодійне
Подібні роботи