Банальщина

Обійди і не смій подивиться!
Не потрібен мені твій погляд,
Бо зараз я зла, як тигриця
І я ж зовсім не твоя доля.
Твоя доля вже ходить з іншим
І вдивляється в очі вірно.
Мені знати не треба більше,
Я не хочу бути покірна!
Мені вистачить того, що досі
Ти про неї мрієш щоночі,
Пам'ятаєш її волосся,
Спиш зі мною, а її хочеш.
Ти не згадуєш жодним звуком
Ваші зустрічі і зітхання,
Я ж страждаю за ноутбуком
І віршами пишу кохання,
Плачу, спати не можу, мучусь
І палю цигарок без міри,
Я сповідуюся подрузі,
Але це не вертає сили.
Потребую я правди, болю!
Я до цього готова, не думай,
Я піду, бо ж ти не зі мною,
Ти впиваєшся своїм сумом.
Я благаю, скажи все прямо,
Що тобі я не треба зовсім!
Хай зальюся гіркими сльозами,
Не помру, бо не вмерла досі...
свічак (08.04.2013(02.30)
land icon
18
view icon
Поезія | Версія для читання 08 кві 2013 о 22:45
мітки: вірш, поезія
Показати всі коментарі (5)
Забрала кілька Ваших віршів, але цей зачіпив за живе найбільше мабуть. Дякую
18 кві 2013 о 07:11
VeBo, Вони саме тоді й найкращі
18 кві 2013 о 07:12
Allochka Критика
Крик душі жінки, яка почувається другорядною у стосунках із чоловіком. Відчувається присутність явної суперниці у цих відносинах.
Виправте "заллюся".
04 тра 2016 о 22:13
Подібні роботи
line
Про нас Наша команда Техпідтримка
Країна творчості JURAMAX логотип
Країна творчості JURAMAX © 2010-2024