Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Рятуй мене
Розлийся по губах солодким трунком
Вони на тебе так давно чекають
Отравиш станувши єдиним порятунком
Лікуй мене... Цілуй мене, благаю
Marami
Інші роботи
2
0
18
Поезія
|
Версія для читання
18 гру 2012 о 03:30
мітки
:
вірш
,
поезія
Показати всі коментарі
(5)
Приховати коментарі
Lina_Bila
Перший рядочок - казковий)))
18 гру 2012 о 03:52
Marami
Lina_Bila
, Спасибі дуже))
18 гру 2012 о 04:04
Анонім
Критика
Відвертий вірш-заклик до "порятунку"-поцілунку, що водночас є і ліками, і отрутою. Стає цікаво, чим мотивована така дволикість поцілунку.
А ще варто замінити русизм "отравиш" на укр. відповідник (отруїш), поставити розд. знаки.
05 січ 2016 о 19:41
Подібні роботи
под джаз
можно
я исключительно в анфас? в глаза
губами спускаешь курок
и я принимаю четвертую фазу – плазму
под джаз
чернокожих женщин, уголком окурок
богу явно присущ сарказм
и тонкая натура
я провожаю к двери,
и ты бр
4
nicepolli
Поезія
Ти мій!
За мною гори пережитих дій,
гірлянди болю радості й страждання.
Ти знову мій! Чи все таки чужий
в перепитії марності чекання?
Недбале світло феєричних мрій-
тебе затьмарить темінь і зітхання,
маленький промінь незго
7
Snt.N.
Поезія
Не вір...
Не вір ти вже їй, не вір більш нікому,
Ніхто не підкаже, як добратись до дому,
Не вір тим емоціям, що тебе поглинають,
Ілюзія все , і це реально лякає…
Pavlo Bodnar
4
sk8ter-boyy
Поезія
***
поїду в Варшаву
щоб з кінцями канути в воду
залишу лиш вірш наостанок
мов крик богомольний душі
ти й чути не чув про бажання продовження роду
і знати не знав про мої вільнобожі вірші.
ти навіть не думав
про сутність
5
Solia_Boiko
Поезія
...Листи...
Ми відвикаємо писати листи,
все частіше електронна пошта…
Слова ховаємо в вай фай і дроти,
так і почерк забути свій можна…
Ми вже не так відчуваємо слова,
вони мов всі однакові, рівні,
і ніби то мова
5
1
NeboCry
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map