В ïï очах, якась незрима сила, / вона, ввесь час манить-манить мене, / думки моï, усі заполонила, / а від думок тих в грудях аж пече. / А те тепло, що в грудях концентрую, / то на…
Сумний тролейбус розтинає / Хвилі електропроводів / Між буднями й шматочком див. / А місто звіром проповзає / І язиком з дерев знімає / Мене, щоб я повзла за ним в цементно–сивий…
1
Ми валяємось на пляжі. У одязі і великих сонцезахисних окулярах, за кілька метрів одна від одного. Вода брудна, а сонця немає, тому ми одні. Я тебе ненавиджу. Ненавиджу всім серце…
8 3
3 2
[HR]
2 1
4
6
1
4 2
Дорога мов змія, повзла через хвойний ліс, який простягався на сотні миль. Стомлене сонце ховалося за верхівки дерев, лиш поодинокі промені світла пробивались через густу хвою й п…
2 6
Все що треба, / Підводячи слово до Неба, / ці світи що з Землі проросли / зберегти у душі / наче в Шатлі, / мов майбутні панети з ідей, / як комети контексту, / вірші зерно-зорі,…
8 4
4 1
Записка №-6 (червень 2012) / Солодка ніч , кілька вдалих фраз. Завтра спробуємо ще раз. / Знову ми самі, наодинці в темноті, голі і пусті / Віє ароматом кави з іншої кімнати. Всі…
1
4 7
15 24
Люди.. ЩО з Вами? Коли Вам хочуть допомогти, ви відштовхуєте.. Самі.. Чому ? Ви не вірите більше в щирість інших людей.. Невже Ви всі такі розчаровані ? Ви всі понадягали маски ли…
