Ти далеко від мене, не видно за хмарами...
не видно за будня цими примарами
далеко існуєш і дихаєш вільно
а я проживаю без тебе повільно
відбуваються війни революції бурі
ти цвітеш у саду там за пагорбом мурів
ти існуєш я знаю хоч і бачу здаля лиш
знаю саме тобі племена поклонялись
є людина істота що закрита за ґрати
в свої рамки себе ж звикли ми заганяти
а є ти що існуєш у вільних просторах
ти для себе живеш подолала ти морок
нам з тобою зустрітись дуже важко напевно
адже ми у світах зовсім різних живемо
але це усвідомлення нас існування
надихає на віру у наше кохання…
Оригінал поезії - http://bilenko-shumacher.blogspot.com/2014/06/blog-post_21.html
Російськомовна версія - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2014/11/blog-post_25.html
Російськомовна версія - http://bilenko-shumacher-ru.blogspot.com/2014/11/blog-post_25.html
Подібні роботи
