Ти далеко від мене, не видно за хмарами...

ти далеко від мене не видно за хмарами не видно за будня цими примарами далеко існуєш і дихаєш вільно а я проживаю без тебе повільно відбуваються війни революції бурі ти цвітеш у саду там за пагорбом мурів ти існуєш я знаю хоч і бачу здаля лиш знаю саме тобі племена поклонялись є людина істота що закрита за ґрати в свої рамки себе ж звикли ми заганяти а є ти що існуєш у вільних просторах ти для себе живеш подолала ти морок нам з тобою зустрітись дуже важко напевно адже ми у світах зовсім різних живемо але це усвідомлення нас існування надихає на віру у наше кохання…