Дівчатам і жінкам Майдану
Безро́змірний шолом, а не вплітала в коси квіти.
У ці безсонні ночі вона хлопців рятувала,
Яких косили кулі. Хтось поранений, хтось вбитий.
Не раз впаде сльозина під шалений гуркіт бою,
Не раз від страху серце завмиратиме у грудях,
Коли протести мирні на очах стають війною,
Бездушні яничари знов стрілятимуть по людях.
Не лай свою́ доньку́, що не верталася додому,
В ці дні чиєсь життя залежало від її рук,
І падала від втоми, годувавши невідомих,
Всіх, хто віддано боровся проти беркутівських сук.
Не плач, матусю рідна, не мочи сльозами очі,
Хто вмер, того не ве́рнуть. А я тут, я ще жива.
Ми, дівчата українські, стали з хлопцями пліч-о-пліч
За народ і за свободу. Не тримай на мене зла.
Політики голосять без кінця пусті промови,
Не слухай їх, матусю, ця система вже іржава.
Через їх байдужість хлопці в трунах вернуться додому...
Я лю́блю свій народ, та ненавиджу державу!
22.02.2014
Показати всі коментарі (7)
Amster_Dama, класична мама ну, як колись жарт був - в українській мові не було матів, вони прийшли разом з "визволителями" і почали вживатися для того, щоб виразити гарячу "любов" до тих же визволителів
1
Allochka
Критика
Переконливо й непохитно висловлено позицію доньки-патріотки, навіть надано чітке обгрунтування цієї позиції, мотивації своїх вчинків. Лірична героїня говорить мовою незаперечних фактів і висловлює певні настанови своїй матері.
Подібні роботи