Про нас
Журнал
Конкурси
Роботи
Автори
ARTPEDIA
Вхід
➨
Реєстрація
Роботи
debrian
по даті
по рейтингу
Всі роботи
Фаворити
1
2
3
>
>>
перейти
БУЗКОВЕ...
Бузкова музика.
Весни бузкова муза.
Оркестрами суцвіття в дощ і вітер…
Барвисто диригує ними квітень…
Палітра запахів
бузку
в розквітлих
дозах.
Відтінків дивних
фіолет, бордо на кронах
Та пінно-біле шумовин
2
debrian
Поезія
Світлій пам‘яті Михайла ГЕРЦА присвячується…
На сакуру й магнолію одквітлі
Крізь призму смутку й радості дививсь...
Сьогодні дихав я Твоїм повітрям,
Зринаючи думками в Твою вись.
На березі Латориці спинившись,
Душі і серця спрагу тамував.
Крізь їхню призму там
1
debrian
Поезія
ЗАСПІВАЙ МИ...
Заспівай ми так солодко й ніжно...
Лиш ти так вмієш.
З твоїх уст є цілющою пісня -
Лікує душу.
І на серці так робиться втішно.
Моя ти, мріє,
Сокровенна. Повір ми, не пізно...
Журливу тишу
Розгойдай і розвій мою смуту:
Студ
1
debrian
Поезія
ЗАХОВАЙ НЯ...
Заховай ня у ночі глибоких зіниць
І свого волосся –
Від злих поглядів, наче холодних в‘язниць,
Заки твій ще досі...
Як набридну ті, просто ми скажеш про це.
Не лукав, не жєлуй!..
Бо я гуцул на пів, у руці з топірцем:
Не б
2
debrian
Поезія
ЖІНКА – ВЕСНА
Весна, як Жінка,
Жінка, як весна:
Така ж затаєна і ніжно чарівлива.
В Її очах ясних немає дна;
По-березневому у поглядах мінлива…
Весна, як Жінка,
Жінка, як весна:
Цнотлива брунька і, немов розквітла слива…
Любові т
2
debrian
Поезія
Із вуст годівниці…
Безпечнішим є поцілунок
Від вуст, у теплі яких менше «Іуди»…
Та прихисток чи порятунок,
В обіймах, обличчя поклавши на груди,
Шукає людина… А люди,
Не всі, та багато, несуть в собі трунок.
Добро піддається облудам –
Л
1
debrian
Поезія
Коли вона була…
Коли вона була зимою,
Він був снігом.
Казав: «Так добре із тобою –
Біло-біло…»
На тих розгорнутих сувоях
Ніжне тіло,
Мов оксамитом, наче в зорях –
Пломеніло…
Коли вона була весною,
Первоцвітом
Горів у ній він і стр
2
debrian
Поезія
Острів ніжно-stay…
На вістрі жагучих
емоцій
Тонка розірвалась
межа.
Тіла у солодкій
знемозі –
По лезу кохання
ножа
Ковзнули, проливши
у простір
Утіх перламутровий
фреш…
Ті хвилі несли їх
на острів,
Що є найніжніших
пожеж.
На остр
2
debrian
Поезія
ХОЧУ...
Квітуй весною у мені,
Відчути дай палітру
Любові ніжних кольорів,
Із Півдня
подих
вітру.
Кохання повінню в мені
Вируй аж до світання
Виходь за межі берегів
Свого...,
мого
бажання.
І наші тіні на стіні
У спальні,
2
debrian
Поезія
ВРОСТАЛИ...
Вростали один в одного:
вустами,
долонями,
обіймами…
Весна –
у їхній спальні ставила
виставу
і тісно
пульсувала у
єствах.
Повітря сцени було їм
замало…
На волю
виривалися
серця.
Жага кохати полумʹям
палала…
1
debrian
Поезія
Послушний невільник…
Розвітрюй мене, вітрогривая
Діво,
Направо й наліво…
Занурюй чуттєво у пестощі
Тіла,
Де ягідка зріє:
Багріє, росою умитая,
Спіє,
Мов яблуко Єви –
Спокусою вабить, пробуджує
Змія
На тілі моєму.
Розвітрюй мене, вітрог
debrian
Поезія
ЇЇ ГОЛОС...
Її голос мене
розчиняв у собі
рівномірно,
А в мені вибухав
і горів, наче прагнув
спалити.
Тіла кожна клітина
була так по-справжньому
вірна
Її голосу
кожному звуку –
по вінця
налита…
І торкались
відлуння-вібраці
2
debrian
Поезія
Прощання
В його сумних очах
Кохання і прощання -
Горять вогнями спогадів...Тримав
ЇЇ в своїх руках
І знав, ця мить остання:
Надії на повернення катма.
У погляді її -
Примари сподівання
Із невимовним відчаєм "ЛЮБЛЮ!&q
2
debrian
Поезія
МИ...
Із безодні зелених очей
напиваюсь чар-зіллям
І по венах весною тече
почуття-божевілля…
Скільки днів, а ще більше ночей
Ми із нею, мов гілля
Того дерева зрад і прощень,
Що росте від весілля…
І між нами сьогодні думк
5
debrian
Поезія
РОЖЕВЕ МОРЕ
Вона почувалася вільною
в ніжних обіймах;
Тремтіла, горіла зорею
у лоні нічному:
Тамуючи спрагу жаги,
заховавши свій сором,
Схрестила вуста із губами
в цілунках повільних...
Рожевого моря перлина
в солодких судома
2
debrian
Поезія
Про нас
Наша команда
Техпідтримка
Країна творчості
JURAMAX
© 2010-2024
Українська
Русский
English
Deutsch
Italiano
Polski
Magyar
Site map
