Бува так хочеться / під небом полетіти! / Отак, щоб навіть / не торкатися хмарин. / Буденні аркуші / промінням підпалити, / бо ради кого жити є / в раю́ земні́м. / Подарувати сміх…
Між ними полярність, високі паркани, / та досить думками до когось дійти, - / як зорі згорають, а місяць розтане. / І відстань до щастя лише в півруки! / І міряють небо ті двоє, о…
Як же хочеться весни відчути подих! / У волоссі хай проміння заблищить! / І тоді напевне я згадаю ноти, - / розтоплю у серці лід - давно сидить! / Як же хочеться весни - вона прек…
Одне від одного / відстали ми на вічність, / а скільки снігу намело, / скільки відлиг? / А скільки літо / повисушувало річок, / що й хоровод ліле́й / на мілину присів... / Одне ві…
Тремтить рука на аркушах паперу / і під ногами море зі сніжків. / По цей бік стін шукається Венера - / меридіан казкових полюсів. / Розлито вже десяток чорних плямок, / а стіл наг…
Відцвіла любов - / і розлетілась світом. / Притрусило сивим попелом / вуста. / Не втамує болю / і південний вітер, / може з часом зникне безвісти / зола... / Двоєдино ми згірчили…
Напівзимнє в душі засніжило, / вкрило в серці електромережі. / Від крихких пластівців оніміла / до Твоїх воріт моя стежка. / Неприручено кинулись птахою / і лавиною з гірки скотил…
Підніму свої очі і гляну у безмір атласний. / Що у ньому такого? Знаєте - творить дива! / Безнадія надією в нім кожен день ожива, / а ідей вистачає й на завтра, й на потім відклас…
Летіли зорі до землі / і впали снігом. / Фатином вкрили / всі тополі і дахи. / І навіть річка / одягла весільну кригу, / щоби на свято / запросити всіх птахів. / Маленька дівчинка…
Палка любов, / і тане п`яне надвечір`я. / Ніщо не душить так, / як очі голубі. / А Ви, кохали, / щоб віддатись і повірить, / через прокльони / залишитись геть самій?! / Ось так бе…
Тепер буде все по-інакшому. Я любитиму сніг. / Читатиму казки і віритиму в диво. / Без мети так часто паморозь підкрадається до ніг, / а ламає ребра і ковтає силу. / Варто жити ко…
Поговори зі мною в тишині осінній, / накривши зонтиком від злих периферій. / І заглядатиму я в очі Твої сині - / Ти ось, Ти поряд з-поміж недіжда́них мрій. / Таке пусте, коли німі…
До безтями загорнулось небо в крила. / Сніжновибілено сиплеться крупа. / І останнє листя в тиші оніміло, / це як тільки-тільки вколить кропива... / Розцвіла троянда в передзимнім…
Чого являєшся ві сні, Франкова музо? / Чому я плачу, коли навколо життя? / Чому від тебе не відтяти свої узи, / чому не можу я напитись смерть-зілля? / Холодна кава набридає тишин…
Диким янголом я увірвусь в Твоє шовкове небо. / Хоч не любиш, та я загорнусь і напевно засну. / Колискову ванільну цілунком своїм розтоплю - / хай стікає тепло на снови́днім чолі.…
Тихе небо безхмарне. / Осінь на кінчиках пальців - / безмір дум одиноких, / як щойно родились на світ. / А депресія, знай, / хоче із серцем погратись, / беручи у полон моє тіло -…
Не йди... мені так хочеться до тебе притулятись. / На смак відчути усі тонкощі зіниць. / І бути знову навіженою, як колись: / покритись інеєм - відразу ж розтавати. / Ловити щастя…
У вечірній вуалі серпневостей / Напівсонний притишений день, / Як свіча серед сотень мінливостей / Водить колами вересень... / Гуп і гуп – у садку у трояндовім / Напівжовті, черво…
Твої вії / зі смаком ванілі, / мов попарно / метеликів змах. / Я тримаю / Тебе у руках / біля мрій, / що засніжено білі. / Поцілую / крізь дзвін заборон, / і як завше / любитиму б…
Замете скоро в полі / щілинки, / всі пагорби-хвилі. / Чорний крук передбачить / як завжди / стихію вітрів. / Що йому, одинокому? / День - / у секунді дотлів, / скоротивши у просто…
Віддаляються хмари, лишаючи шлейф світло-синій, / а над ним полетіли до сонця осінні пташки. / У дзьобочках тримали кетяг гіркої калини, / мов прощались зі мною на вічність або на…