Любов та ненависть в одному флаконі

Ненависть та любов в одному флаконі. Кожна історія по-свому унікальна. Кажуть, історію пише переможець але нашу історію буду писати я - той хто програв. У заплутаних сутінках було важко розгледіти щось нове. А нового зараз, ой як бракувало. Мені не вистарчало романтики. Ні, не те що я був у пошуках стосунків чи кохання там якогось. Це давно мені осточортіло. Я просто хотів жіночої теплоти. Я до біса її хотів. Я у жарку спеку не хотів так прохолодної води, як хотів дівочої ласки, моральної дівочої ласки та уваги. Останніми днями все складалось добре. Робота, дім, фільми, серіали, коло занудних друзів, нав'язливі найкращі друзі і таке інше. Це краще ніж просто сидіти вдома і нічого не робити. Ну і крім того всього, в мені жила ще ти. Цей такий підступний ангел з довгим волоссям та чарівною посмішкою. Я вже забув твоє обличчя, забув що між нами було. Я вже почав забувати хто ти. Але цей шматок себе, що залишила в мені - нив так сильно мов хворий зуб. І щоночі ти приходила у мої сни і мене цілувала. Ми обоє посміхалися, а на ранок я хотів себе вбити. І так щоночі, і так щоранку. Я не знаю звідки таке сильне почуття береться. Я чесно не знаю. Можливо мій мозок просто створює тебе таку ідеальну, а насправді ти егоїстична потвора, зовсім не така, яку я люблю. Зовсім інша, зовсім не ангел. А можливо ти ще краща. День, коли я знову зустрів тебе. Я йшов центром міста, в голові, як завжди були свої таракани, які давно замінили всі мої мозкові клітини. І впереді себе, у натовпі, я помітив тебе. Мені вистарчило лиш секунди, щоб тебе впізнати. Мені вистарчило секунди, щоб у грудях все змішалось мов у блендері. Я вдав вигляд, що тебе не помічаю. Тільки ти привіталась першою... Не варто говорити про те, про що ми говорили після того,після цієї зустрічі. Після нашої випадкової зустрічі. Після того ми ще не раз зустрічались. І я був закоханий у твоє чорне волосся, у твій стиль музики, в саму тебе - таку якусь дурнувату і водночас таку незвичайну та прекрасну мов любов. Мені подобалося у тобі все. Без винятків, а особливо твої недоліки. Але. Завжди є але. Я кохав тебе так довго, що зовсім забув про тебе. На цьому кладовищі мертвих почуттів було ще одне місце. Воно було твоїм. Я щодня суперечу самому собі. Що я люблю тебе. Що я не люблю тебе. Що ти ангел. Що ти ніхто. Але те, що у кожного в грудях - це назвали серцем. І воно здатне не тільки до інфарктів, воно може не тільки хворіти. Воно здатне ще й любити. Любити тебе, таку одну на весь світ. Таку єдину, яка сьогодні знову прийде до мене у сон. Добраніч.