Gedicht

"герої не вмирають" - як це низько кричати вслід вже тілу, не людині. душі його вже тут немає близько а всі кричать, а що з того родині? прийшов той час. війна. і жити слизько. вони ідуть, прощаються, вмирають життя втрачають навіть не за близьких за тих людей, яких вони не знають. ви кричите "герой,він не вмирає" хіба ж титан? не схожий на людину? він просто світ невчасно покидає. прийнявши кулю за чиюсь провину.. його нема. то й слів вже не казати від пафосу відмовтесь на хвилину бо він помер. він буде спочивати подякуйте. він спас чиюсь дитину. ви не кричіть "героі не вмирають" бо завтра ви забудете їх лиця це соромно що їх не пам'ятають як тіл не стало й пам'яті зріклися...