Zum Inhalt springen

LiteraturGedichtIn der Ausstellung

11

11 сьогодні я зрозумів що всередині мене народилась нова планета яка кожної миті повільно обертається пульсує і вдаряється об мої думки які є для неї тонким шкіряним футляром дряпає їх своєю нерівною кольоровою поверхнею залишаючи на них глибокі почервонілі вм’ятини і закривавлені порізи іноді це обертання настільки стрімке що я не відчуваю під ногами землі або ж присутності повітря у мене в легенях вона цілковито відділяє мою свідомість від мого тіла роздираючи моє єство на дві нерівномірні частини вона завжди стоїть перед очима завжди стояла я став скринею в якій вона може безпечно обертатись я не обирав і не міг я просто відчинився я не міг заплющити очей і саме очі впустили її всередину очі стали дверима у мою кімнату дозволяючи їй забрати мене звідти і коли вони відчиняться кімната порине у чисті води невідомого океану я пірну і вода мінятиме колір але вона не змінюватиме запахів
vk.com/smbiz

Kommentare