Відерце

Відерце зачепилося за місяць, гойдається собі туди-сюди. Ось-ось стіна дощів неначе пледом накриє дикі пагорби й степи. Поллє може із місяць не тривало увечері, віщуючи свій план. Веселка виграватиме октаву на кінчиках розбарвлених лампад. Ледь-ледь, скотивши сонце у комору, опісля звеселяючих сонат, піднімуть квіти голови угору - передлипневий заведуть парад. На ранок так духмяно пахне м`ята! Заблимали петунії малі. Бо вчора місяць віщував нам свято: притихнуть трохи грозові дощі...