Я люблю тебе. Так

Я люблю тебе. Так. Чуєш? Я люблю тебе! Знаєш, любов не смачна. Вона гіркувата на смак. Над нами сонце і небо, Як очі дитини – таке голубе. Я люблю тебе. Так. Люблю, як ще не любила. Ти ж бо мій, але так – на словах. І я кричатиму зараз, І завтра, і ще декілька років Аж поки мене душа не покине Від болю й розлуки; Я не витримаю цієї муки. Думаєш я ще дуже мала І не можу любити? Ти помиляєшся, милий, Я без тебе, як ангел безкрилий, Як птах у синьому небі – безсилий. Тобі навіть дивно, так? Ти думав, ніхто не зможе тебе покохати? Тоді запам’ятай , що Кожна людина відчуває по – своєму, Кожна людина любить по – своєму, Кожна людина цілує І дивиться також по – своєму. Написавши ще декілька слів Я вже не знаю, Де відшукати риму? Підійди, я просто тебе обійму. І навіть не прошепочу, що люблю. Бо ти ж посміхнешся І серце мені розіб’єш, А потім я вмру І ти цього не зрозумієш. Відпустиш мене і я полечу Туди, де мене ти вже не скоро зустрінеш.