І де ти тепер?

І де ти тепер, коли в мене тремтять шалено руки, коли мерзну жахливо і боюся спати одна та дратують не тільки люди, а й звичайні звуки, я збираю уламки розбитого, червоного скла.... І де ти тепер, коли я, здається, хворію та діагноз простий - дефіцит турботи в житті, моє серце шкварчить, мов на сковорідці олія і думки стають дивні, позитив десь застряг у петлі... І де ти тепер, коли шматок вже в горло не лізе, коли мрії стають такі далекі й важкі, я пакую свої старі, подерті валізи та мандрую шукати яскраве сонце в пітьмі...