Крила любові

Сріблясті небесні світила Пролили нам свій оксамит І наші любові розправлені крила Здійснили кохання політ. В ажурнім мереживі ночі Постелі шовкової гладь; Ніжніші лиш твої принади жіночі Мов білі пелюстки латать. І форми твої надзвабливі, Чаруючий погляд очей... Блаженні ми, пристрасні, в Бога щасливі З любові крильми з-за плечей.