Zum Inhalt springen

LiteraturGedichtIn der Ausstellung

Я українка

Я не вдягаю вишиту сорочку, Але у мене вишита душа, Можливо, я і безтолкова дочка, Але я воїн вільного коша. Моя відвага – найгостріша шабля. Я свою волю не віддам чортам. Можливо, я лише маленька крапля, Але навколо мене океан. Чумацьким шляхом справжні отамани Ідуть в майбутнє по новітніх картах. Дух кожного живого то ліхтарик, Полеглих душі світяться в лампадках.

Kommentare