я рисую вірші на твоїх внутрішніх стінах / яскраво-червоною кров’ю обводжу контури твого я / проповідую світло в човні що наповнений тінню / в надії що ти колись повернешся й закі…
Literatur
Ausstellung- А перед сном пожити варто, / Відчути запах свіжої трави, / Вдивлятись у красу світанку / І враження в собі ті берегти. / А перед сном важливо бути чесним / І не кидати слово на да…
- Холодний погляд наче півночі очі. / Холодних вільних гір несамовита душа. / Лиш місяць повний шлях покаже. / Лиш темний ліс, домом буде на віка.
- Шмата / Знаєш, ти без сумнівів - прекрасна. Я згадую, як нам було дуже добре вдвох коли ми не були ще разом. Такі моменти важко забути. / Ти приїхала з іншого міста, а я поїхав з…
- Бувають такі дні, що ніби випадають із календаря. В такі дні людина зазвичай присягає собі, що обов'язково зробить все те, що хотіла робити з чергового наступного понеділка. Такі…
- очі кольору кориці пахли медом і / чорним шоколадом / ходили на прогулянку у пошуках / відвертості і / знати не знали що таке / лукавство / очі кольору брунату їли смуток і / пили…
- він засинатиме десертно на її крихких / колінах / бачитиме сни кольору її волосся / усміхатиметься проникливим запахом / її шкіри / він засинатиме під музику її подиху / цілуватим…
- У нас слово «мирний» дорівнює смерті, / У нас «забезпечені» - значить обдерті. / Країна чудес! То лиш в нас так буває – / Наш нарід вбивають, а він не вмирає. / Ніхто не поможе, б…
- Сьогодні, на вулиці доволі прохолодно / В навушниках у мене "nightwish" не знаю чи модно. / Я їду в "тридцять другій" автобусній маршрутці / На котру я чекав хвилинку на зупинці /…
- Скільки ще буде це тривати? Скільки це все буде ще повторюватись? / На такі важкі поставлені мною собі запитання, я завжди знаходив легкі молоді відповіді. Старів я але не відпові…
- «Хто Ти Є?». Я ніяк не можу збагнути. Ти янгол, який дизертирував із небесної армії заради пошуку чистого та прозорого кохання чи ти моя остання відверта навіки любов? / Іноді мен…
- Я - "Нічий" . Я існую, "Я є". Мені не потрібно слави чи визнання, я "Сам собі острів" і мені цього вдосталь. Іноді так, мене накриває, я зриваюсь на всьому. Я не хочу пити, я не х…
- Тишина колись постукає до кожного / Та ніякі замки не зупинять її / Де колись було людно - тепер стало порожньо / Залишились лиш огидні,жахливі та злі. / Не гаси себе брудними сло…
- Сердечка на екрані – це всього лиш піктограми, / Які милують очі та обманюють твій розум. / Ці плями електронні у житті не важать й грама, / Хоч їх використовують в кілограмових д…
- Не геній той, хто має силу й владу, / Чини і статки - ще не показник. / А мудрий той, хто каже тільки правду, / Кому збрехати не повернеться язик. / Таких буває десять на мільйони…
- Серед різнокольорового вихору моїх суконь, тих що приємно торкаються шкіри прохолодним фальшивим шовком, сиділа зіщулена гордість. Розум, нап*яливши щось з того барвистого шмаття…
- Сходим летом на прогулку опять, / Как, помнишь, бывало в ушедшем году / (лишь солнце за тучи - то мы на бегу / Топтали тропинки от старта и вспять). / Погода шептала нам правду о…
- Я вважав, що нас на мить засліпить, або ж ми бодай опинимось в освітленні ззовні. Та нічого подібного не трапилось. Істина спурхнула з уст Йоганна: / - Не все те, що блистись здал…
- Нанизую на нитку позитив: усмішку сонця, донечок обійми, / клубочок щастя син мій покотив за обрій, обсипаний мріями. / Я дістаю одну за іншою, ловлю, купаюся в іскринках післясма…
- Ти відчула щось, молода дівчинко? Тебе боліло? / Чи ти навіть не наповнилась тим страхом? / Юнко, невже ти померла зразу? / І побачила лиш те, як покинула своє тіло. / Нелюде, а у…
- Чи є на світі любов, та чи чесні усі, / Я по правді сказати не знаю, / Та коли над тобою шість метрів землі, / Тоді найбільше тебе поважають. / © Ігор Кордис / 03.01.2015
- Від злості і гніву, ти хочеш втекти на край світу, / Зламати свій стержень, трощити сусідські вікна, / Поруч проходять інші, а ти для них непомітна, / І це найгірше з усього, бути…
- між загадковими озерами чудес / зустріла знову я прихистя... / сховалась... зніжилась... з небес / спускалося вже жовте листя... / здіймалась осінь... плакали дощі... / журилися т…
- ЗбІгаєшся, хлопче, май трохи стриму. / Пильнуй себе хоч трохи, бережи. / Подумай про близьких і родину. / Згадай того, хто тобою дорожить. / - Співчуваю, хто мнов хоч трохи дорожи…
