Листя уже почало опадати. Осінь? Звичайнісіньке літо, яке потроху перетворювалось у зиму. Так, саме у неї. Осінь – це миттєвість, яку я звикла бачити у снах, ба ліпше у мріях чи де інде. Мої думки охоплювало задоволення від таємного. Я сиділа тут, під єдиним у цьому полі деревом і пила каву. Гарячу, смачну каву з вершками, а мій близький друг Мерро охороняв спокій своєї «господині». ( "МДС" ) Автор: Вероніка Стрельченко