Вокзали ковтали кохання тоннами, запивали слізьми та відчаєм. ти сьогодні вирушатимеш далі, а як завжди, залишусь тінню. Тільки б не забути як дихати. тільки б не загубити втрачене. Доля по моїй шкірі малює мотивами, небезпечно гарячими. Я самота, я саме там. Хто ми?Де ми? Хто куди, в нікуди. Залишати б на тілі твоєму, цілунками не відомі маршрути. Карта-горя моря, на твоїх долонях. я ж у тобі (в)тону. Захвати з собою мою ніжність й втому. Ти сьогодні далі, а я тут залишусь. Я тобі писатиму в своїх віршах тишу.