Я благаю! Не цілуй мої ти вуста

Я благаю! Не цілуй мої ти вуста Обпалені солоним вітром. Мовчи! Ти зрадиш нас в останню мить. Не пиши при свічах крихкого листа Бо стане нам останнім літом, Коли серце моє від болю і жаху збринить. Іди у зиму! В чужі, терпкі обійми, Та лиш візьми шматок мого гнилого я. Тікай у вирій, ховаючи від мене карі очі, Щоб я помер від ран Сардинської війни. Злети у небо й розкрий мені ти крила каяття, І я засну у подиху палкої ночі.