РОЖЕВЕ МОРЕ

Вона почувалася вільною в ніжних обіймах; Тремтіла, горіла зорею у лоні нічному: Тамуючи спрагу жаги, заховавши свій сором, Схрестила вуста із губами в цілунках повільних... Рожевого моря перлина в солодких судомах - Себе віддавала її берегам ненаситним. А їх і не треба було про це навіть просити. Бо надто приємною була для неї ця втома... І повнилась зойками чайок їх аура ночі; Пелюстки тонули в шаленому мареві моря. Тіла їхні щастям тремтіли у відповідь зорям... Фантазії тліли-мутніли в зіницях дівочих.