Poem

Стежиною проклалось літо, Воно в ланах й полях зігріте, Шляхи у квіти заквітчало, Ти запитаєш чого мало? В твоїх очах волошок світло, Біжиш в поляну так тендітно, І мальви поряд й хризантеми, Ти, наче той актор зі сцени. А далі мальовниче поле, Як сонцем зіткане довкола, На мить спинися й озирнись, Ти справжній тут... не загубись.