WritingPoem
Кому це потрібно
Ти лишаєш листи, я шукаю початок
Та де він і де його носить?
Нам стало самотньо і так не цікаво
Поставили крапку і досить.
Кидати слова і грати у пару,
Навіщо? Ніхто вже не вірить.
А може давно уже більше не варто
Ніщо уже більше не зцілить.
Та йдемо вперед, як старанні солдати
Додому несуть перемогу.
Любов давно посадили за ґрати,
Не просимо про допомогу.
Чи варто чи треба, весь час витрачати?
На марні розмови і сльози,
А може давно інших вивчати,
Допоки не вдарять морози.
Та носить нас світом, по вулицях битих
Загублені душі знайомі.
І скільки розмов іще не пролитих,
Залишено в нашому домі.
Отак загубились, стерлись, стомились
Кохання замалювали.
Година прийшла і вже більше не бились,
Два серця повільно згасали.






