Країна дощу

Мене заберіть у країну дощу Де в сірій імлі побачу я барви І краплі води,коли я торкну У мить засіяють веселі смайли. Вони ж,як і я,оминавши біду Від реальності очі ховали Не знайшовши у світі цьому ладу У буденності фарби забрали. Розчинили їх разом у воду живу Щастя свого із серця додали Сірий світ,із одного дощу Так його вони й змалювали. Не чекали ніколи солодкого сну Це за щастя вони не вважали. Тільки краплі дрібного плачу Безкінечно над ними спадали. Вони бачили більше у цьому дощу Ніж за життя ви разом надбали Але в простому вам не знати ціну Ви на інше життя проміняли! Мене заберіть у країну дощу Де краплі лиця торкатись би стали Там місце своє я навік віднайду Буденність оцю не для мене тримали! (с) Андрій Петльований