***

Ти рвалася голубкою до нього, Бо вірила у справжні щирі почуття, Яких кришталем розлетілися уламки, Тому що ти, здається , не з його життя. У нападах невинної ще юної любові, Яка в агонії крізь смерть боролась до кінця За нього - він один коханий, Та ти , на жаль, для нього не така. І скрізь в безпам'яті розірвані сторінки До болю рідні і сумні вірші, А він залишився назавжди в серці І у твоїй розірваній душі.