Poem

цей дощ не плакав а співав знайому пісню а ярмарок все не стихав було завізно між светрів апельсинів круп цукерок солі чиясь душа блукала тут без парасолі її питали торгаші що вас цікавить самотньо так було душі і страшно навіть що серед тисячі людей в тісних провулках вона ні в кого не знайде собі притулку невже такий сумний прирік її недолі що так блукати їй повік без парасолі