Апокаліптична

із кутика губ, стікає крапля, багряна й гаряча , впаде у завтра, і хвилі розіб'ють низькі береги, і ріки наповнить кров і піна , під сонцем палають , смердючі міста , ледь видно усмішку ,на отруйних устах це все так прекрасно під місячним сяйвом лиш попіл і хмари диму від згарищ