Три домівки

Безсумнівно - це воно! це дозріле вкарбоване у гербі гроно Де річка гігантською повзе змією, спокійним вужем між берегів. Між правим і лівим, між одною, другою, третьою домівкою я брів Яку обрати наймилішу для спогаду - близька, рідна стороно!? Безсумнівно, цей краєвид не проміняти - хоч і в бетонних стінах. Оглядовий майданчик, звісно, не на вершині світу, проте за ним: Розгорнулась долина, тішить зрання світанок із-за передгір'я, а потім - Медитую. рожевий захід, їде сонце спати за лісом, на білих санях. Безсумнівно, цю вулицю не проміняти - вона старовинна! Та й будинок вже з помітною сивиною, в підніжжі мурів вару. Як будь-який онук, слухав тут про родинну пам'ять змалку, Де в саду абрикос та тюльпанів весняна краса вітринна. Безсумнівно, допитлива атмосфера історика супутня, У книжковій полиці, горіховому столі, зрештою, на папері. Потрачені зусилля полишив у своєму домашньому архіві, І колись відродиться таки історія звідси майбутня.